Фауна

Сучасне населення хребетних тварин НПП відрізняється великим різноманіттям та наявністю багатьох видів, рідкісних для України і світу. Загалом, на його території та прилеглих регіонах Новгород-Сіверського Полісся зараз нараховується 340 видів 37 рядів 6 класів. Однією з головних причин фауністичного багатства є територіальне розташування парку, в зоогеографічному відношенні цей регіон належить до Східного відділку ділянки Східноєвропейського мішаного лісу Східноєвропейського округу в Бореальній європейсько-сибірській підобласті Палеарктичної області. Таким чином, фауна хребетних НПП загалом наближується по складу до фауни перехідної зони, для якої характерне змішання фауністичних елементів різного походження. Тут, разом з типовими середньоєвропейськими тваринами, розповсюджені види тайгового (сибірського) походження: жаба трав`яна Rana temporaria, ящірка живородна Lacerta vivipara, рябчик Tetrastes bonasia, глухар Tetrao urogallus, турухтан Phylomachus pugnas, сич волохатий Aegolius funereus, жовна чорна Dryocopus martius, горіховка Nucifraga caryocatactes, синиця чорна Parus ater, бурозубка рівнозуба Sorex isodon, заєць білий Lepus timidus,  білка звичайна Sciurus vulgaris, лось Alces alces та багато інших. З західноєвропейських видів тут мешкають: підорлик малий Aquila pomarina, дятел середній Dendrocopos medus, в`юрок канарковий Serinus serinus, горихвістка чорна Phoenicurus ochruros, куниця лісова Martes martes, тхір лісовий Mustela putorius тощо. Разом з тим, присутні лісостепові і степові види: лунь лучний Circus pygargus, щеврик польовий Anthus campestris, просянка Emberiza calandra, заєць сірий Lepus europaeus, тушканчик великий Allactaga major та ін. Зоогеографічні зв’язки тварин парку та походження видів можна простежити на прикладі орнітофауни, що відрізняється найбільшим різноманіттям серед усіх груп хребетних. Загалом, гніздове населення птахів НПП являє собою комплекс видів різних фаун), що відображає шляхи їх проникнення в регіон після останнього льодовика. Майже половина видів птахів (45.7%) відноситься до європейського типу фауни. Домінування цього типу є характерним для більшості території материкової України, завдяки наявності широкорозповсюджених видів горобиних дендрофільного комплексу. Також, широко представлені види транспалеарктичного походження (32.9%), більшість з яких відносяться до гусеподібних,  соколоподібних та сивкоподібних. На третьому місці знаходяться види бореального (тайгового) типу фауни (9.1%). Практично всі птахи тайгового походження знаходяться у парку на південній межі ареалу. Інші типи фаун представлені невеликим відсотком видів, але наявність видів монгольського, китайського, голоарктичного та, навіть арктичного походження, підтверджує фауністичне багатство цієї екотонної території. Хоча, вся територія НПП “Деснянсько-Старогутський” відноситься до єдиного зоогеографічного відділку, але його територія і прилеглі регіони чітко розділяються на дві ділянки: західну  Придеснянську  та східну Старогутську.  Цей розподіл обумовлений різницями у ландшафтній структурі, рослинному покриві, ступеню впливу антропогенного фактору тощо. Видовий склад та структура фауністичних комплексів хребетних також мають суттєві відмінності у межах двох згаданих ділянок.
Придеснянська частина включає в себе долину Десни з численними водно-болотними угіддями, що є причиною високого  різноманіття, в першу чергу, іхтіофауни по зрівнянню з Старогутською ділянкою – 39 і 23 види відповідно.  Ці ж фактори обумовили багатство птахів гідрофільного комплексу, особливо під час сезонних міграцій: 22 види гусеподібних проти 10 в Старогутській частині; 28 видів сивкоподібних проти 12 і т.д. Це, в першу чергу,  “червонокнижні” птахи: лелека чорний Ciconia nigra, підорлик малий Aquila pomarina, скопа Pandion haliaetus, орлан-білохвіст Haliaeetus allbicillaта ін. Старогутська ділянка являє собою майже суцільний лісовий масив, що стало причиною наявності значного різноманіття хребетних тварин дендрофільного комплексу і, в першу чергу, видів бореального (тайгового) походження. Значна частина останніх з’явилась тут завдяки присутності ялинових насаджень. Це, в першу чергу відноситься до рідкісних видів горобцеподібних, яких зараз нараховується 86 видів проти 79 в Придеснянській частині та гризунів – 21 проти 18. В заповідній зоні (2357,4 га), яка охоплює значну частину Старогутського лісового масиву (2317 га), охороняються місця мешкання бореальних видів, більшість з яких занесені до Червоної книги України (курині, журавлеподібні, денні хижі птахи, сови, дятли, горобцеподібні, комахоїдні, гризуни, зайцеподібні, хижі ссавці, ратичні тощо). Озера Великі і Малі Баги (40,4 га) в заплаві Десни, що також відносяться до заповідної зони, в фауністичному відношенні не являють великої цінності. В зону регульованої рекреації (7803,4 га) увійшла більша частина території Придеснянської ділянки та частина Старогутського лісового масиву. У першій охороняться різноманіття рибного населення, колонії куликів та мартинів, місця зупинок гідрофільних перелітних видів птахів; у другій – заплавні фауністичні комплекси р. Уличка, де мешкають або годуються рідкісні, в т.ч. «червонокнижні» тварини.  Господарська зона (6052,3 га) включає населені пункти, с/г поля, луки та пасовища, що розташовані, головним чином, у Придеснянській частині парку. Найбільш цінними тут є фауністичні комплекси заплавних лук Десни, та поселення тушканчика великого Allactaga major. Зони стаціонарної рекреації складає всього 2,0 га і не грає суттєвої ролі у охороні тварин регіону.

Природна цінність заповідного об`єкта, як правило, визначається кількістю рідкісних та зникаючих видів. На сьогоднішній день значна кількість видів тварин, представлених у фауні хребетних Деснянсько-Старогутського НПП, знаходиться у вітчизняних та міжнародних Червоних списках та конвенціях, а саме: Червона книга України (1994) – 39 видів; Червона книга МСОП (IUCN…, 1996) – 34 види; Європейський Червоний список (1991) – 11 видів;  конвенція СІТЕС (1973) – 39 видів; Боннська конвенція (1979) – 55 видів; Бернська конвенція (Додаток ІІ) (1979) – 170 видів. Такі цифри є досить високими для будь-якого об’єкту вищої категорії ПЗФ України. Показовим є те, що "червонокнижні" хребетні тварини  парку становлять 25 % від загальної чисельності видів хребетних Червоної книги України. Окрім того, серед заповідників і національних природних парків, які існують в Українському Поліссі, у «Деснянсько-Старогутському» НПП зараз представлене найвище видове різноманіття хребетних тварин та найбільша кількість видів хребетних, що занесені до Червоної книги України, Червоної книги МСОП та Європейського Червоного списку, Цей факт ще раз підтверджує високу фауністичну репрезентативність та природоохоронну цінність згаданого природоохоронного об’єкту для Полісся України загалом і для Лівобережного Полісся окремо.

Ознайомитися з монографією "Фауна хребетних тварин Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» можливо за даним посиланням >монографія<